— Жодну піраміду не будують згори — тільки знизу, верхівка має базуватися на нижньому шарі цеглин. Кожною такою цеглинкою є замкнутий майновий кластер — наприклад, багатоквартирний будинок.
Візьмемо те саме ОСББ. Коли ми його створювали, то цікавилися, з якими будинками ділимо спільні комунікації. Їх виявилося шість. Зрозуміло, ми зацікавлені, щоб у цих будинках люди теж організували ОСББ. Бо коли прорвуть комунікації, спільними зусиллями їх легше полагодити. Тобто ми утворимо певну спільноту з сусідніми будинками.
Коли таких спільнот буде багато, ми можемо звернутися до місцевої влади, щоб з’ясувати, скільки коштів виділено з бюджету на підтримку ОСББ, ремонт комунікацій i житлового фонду. І зможемо добитися того, щоб ці кошти йшли за призначенням, а не в кишені дерибанщиків. Але для цього нас має бути справді багато. Тоді люди зможуть обирати не абстрактних балакунів, а притомних людей, які захищають інтереси громади. Якщо люди не можуть обрати правління власного будинку, як вони можуть обрати ефективну місцеву владу чи тим більше парламент?
Мене дуже дивує, коли кажуть: «Ми 20 років платили ЖЕКу, то нехай відремонтують нам будинок, і ми створимо ОСББ». Ви 20 років дозволяли себе дурити, платили шахраям, не отримуючи жодних послуг! Якими треба бути наївними, щоб сподіватися, що після цього вам щось відремонтують?! Поки люди не зрозуміють, що це їхнє майно, не почнуть дбати про нього, нічого не буде.
— Тобто, на вашу думку, «покращення життя вже сьогодні» починається з ОСББ?
— Із будь–якого спільного майна. У нашій країні найразючiший приклад — багатоквартирні будинки. Мешканці цих будинків — співвласники, вони не мають іншого вибору, окрім як домовитися між собою.
Наступний рівень після багатоквартирних будинків — майно, що належить територіальній громаді. Це комунальна земля, дороги, парки, сквери тощо. Зараз у нас все це не розмежовано, ніхто не знає, кому що належить. На щастя, ухвалили закон про кадастр — подивимось, як він діятиме. Також збираються ухвалити положення про виділення в натурі прибудинкових територій. А поки що ми не можемо з сусідніми будинками поділити парковки!
Нарешті наступний рівень — державне майно, співвласниками якого є ми всі. Уявіть Україну як цілісний майновий комплекс, що складається з менших цілісних майнових комплексів — територіальних громад, а ті — з багатоквартирних будинків та прибудинкових територій. Це ж елементарно, правда?
Де ви бачили, щоб хтось зміг впорядкувати сутність вищого рівня, не впорядкувавши сутність меншого? Так не буває! Ось і вся політика. Усі знають, що депутати лаються тільки у Шустера, а насправді цілуються в ясна, якщо мають спільний бізнес. Вони, звісно, можуть і полаятися, але це не лайка між владою і опозицією, це лайка між конкретними особами, котрі не поділили конкретний ресурс.
(C) Україна Молода, Максим САВЧУК 
Комментариев нет:
Отправить комментарий